стовп

-а́, ч.

1) Колода або товстий брус, установлені вертикально. || Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. || Пам'ятник у вигляді колони. || перен. База, опора, основа чого-небудь; підвалина. Верствовий стовп.

2) Маса чого-небудь (куряви, диму, полум'я і т. ін.), що набула вертикально-видовженої форми. || Про рій комах. Дим стовпом.

3) перен., заст. Видатний діяч, який є надійною опорою чого-небудь.

4) перен., лайл. Обмежена або некультурна людина.

5) Те саме, що стовпчик 3).

6) рідко. Те саме, що стовпець 2).

7) заст. Основний капітал.